Права лікаря

за матеріалами статті Олени Бабич "Права пацієнта і лікаря в Україні",
опублікованої у журналі "Управління закладом охорони здоров’я", №2/2012

Права лікаря в Україні

  • Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров'ю населення. Таке право закріплене у статті 34 Основ.

Це одне з небагатьох прав лікаря під час надання медичної допомоги пацієнту. Більше того, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Але щоб реалізувати це право й захистити себе від необґрунтованих скарг пацієнта, лікар, якщо він бажає відмовитись від подальшого лікування пацієнта і має на те законні підстави, повинен дотримати певної процедури.

Необхідною умовою для відмови лікаря від подальшого лікування пацієнта є невиконання пацієнтом приписів лікаря або по рушення ним затверджених у лікувальному закладі Правил внутрішнього розпорядку. Факт невиконання приписів має бути зафіксований. Так, наприклад, якщо пацієнт не приходить на запланований лікарем прийом, факт нез'явлення пацієнта необхідно зафіксувати у вигляді акта або запису до медичної документації з підписом як мінімум ще двох медичних працівників. Але, призначаючи пацієнтові дату прийому, не зайвим буде зробити запис у медичній карті і взяти від пацієнта відповідний підпис, що він ознайомлений.

Якщо пацієнт стаціонару порушує затверджені у лікувальному закладі Правила внутрішнього розпорядку, це також необхідно зафіксувати шляхом складання акта. Наявність таких письмових документів, що підтверджують факт невиконання пацієнтом рекомендацій або порушення Правил внутрішнього розпорядку, дає лікарю змогу на законних підставах скористатися своїм правом відмовитись від пацієнта або виписати пацієнта зі стаціонару. Проте, безумовно, усе це можливо виключно за умови, що такі дії не нестимуть загрози здоров'ю та життю пацієнта.

  • Лікар має право обмежити надання інформації пацієнту про стан здоров'я, коли повна інформація може заподіяти шкоду здоров'ю пацієнта. Це передбачено статтею 39 Основ.

Слід зазначити, що законодавством не встановлено, коли потрібно обмежувати надання пацієнтові інформації, а тому, користуючись таким правом, лікар на власний розсуд має визначити, чи може та чи інша інформація зашкодити здоров'ю пацієнта і чи потрібно її обмежувати.

На Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та X-му З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) в м. Євпаторії 27 вересня 2009 року було прийнято ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ЛІКАРЯ УКРАЇНИ.

НОРМАТИВНА БАЗА

  • Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами і доповненнями)
  • Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ (зі змінами і доповненнями)
  • Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (зі змінами і доповненнями)
  • Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР (зі змінами і доповненнями)